Ну, чуваки, сидите поудобнее, я сейчас расскажу историю про то, как я стал гномом торчком. Честно говоря, я даже сам не ожидал, что такое может произойти со мной. Но, ну, что поделаешь, наркотики - это же жизнь, да?
Итак, всё началось с того, что я услышал о новой закладке с кодеином. Кто-то рассказал мне, что эта штука должна была дать нереальный приход. Мне стало интересно, я решил попробовать. У меня всегда был своего рода любопытство.
Ну и я купил эту закладку, даже не задумываясь о последствиях. Честно говоря, на тот момент я уже попробовал много всего, начиная от фенамина и заканчивая хмурым. Но эта новая штука была настоящим вызовом для меня. Я был готов проколоться прямо здесь и сейчас, чтобы почувствовать этот заряд, о котором так много говорили.
И вот, я решил провести свой эксперимент на стриме. Да, я забыл сказать, что я ещё геймер, тащусь от компьютерных игр и стримлю их на YouTube. Я был уверен, что моим зрителям будет интересно увидеть, как я попадаюсь на крючок наркотиков.
Так что, вечером, в прямом эфире, я подготовил всё необходимое - закладку кодеина, прокладку, иглу и всё остальное. Готов был сделать под себя виртуальную инъекцию. Именно так и началась моя подготовка к превращению в гнома торчка.
Пока все зрители наблюдали за моей подготовкой, я попытался расслабиться и взять в руки джойстик от игрового пульта. Ощущения были странные, я смешал реальность и виртуальный мир. Насыщенный запах конопли окружал меня, добавляя атмосферности в моей комнате.
Внезапно, я зарядил игру и в тот же миг сделал инъекцию. Именно эти секунды изменили всю мою жизнь. Вместо того, чтобы почувствовать приход, я попал в мир, который я никогда не мог себе представить - мир гномов торчков.
В этом мире царила непостижимая красота. Все гномы были счастливы, они никогда не испытывали боль, горе или одиночество. Они торчали в своих маленьких гномьих домиках, улыбаясь и веселясь. Мне стало найс, мне понравилось быть гномом торчком. Я стал замечать, что реальность, в которой я оказался, также была непростой. Люди, которым я доверял, обращались ко мне с подозрением и недоверием. Мой реальный мир стал хмурый и темный.
Затем я осознал, что это был всего лишь сон, что я и вправду являюсь наркоманом, застрявшим между двумя мирами. Что же, это стала реальность, с которой я сейчас борюсь каждый день. Я перестал быть гномом торчком, но внутри меня все ещё торчит и жаждет. Я верю в вас.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
